30 днів голодував
на Потсдамер Плац, напроти головної будівлі Deutsche Bahn, 32-річний громадянин
Німеччини Іліас Еммануіл (Ilias Emmanuil). Він приїхав із Леверкузена, щоб провести цю акцію і звернути увагу людей на то, що життя
користувачів інвалідних крісел в Німеччини насправді не так просте, як про це
говорять.
Німеччина вважається країною інклюзивності і доступності.
Арт-проекти, темами котрих є
включення в суспільство людей з інвалідністю і надання їм таких же можливостей, які є у решти людей, добре спонсоруються
і просуваються державою. Але при тому не во всіх будівлях є ліфти чи пандуси
(наприклад, їх нема в музеї
Анни Франк, куди Іліас не зміг потрапити). Ліфти на станціях громадського
транспорту фактично працюють не завжди, а щоб зайти з платформи в потяг, користувачам інвалідних крісел потрібно допомога спеціальних
працівників Deutsche Bahn, котрі працюють тільки з
10 до 18, що, як говорить Іліас, сильно ускладнює подорожі і робить багато
маршрутів неможливими.
Проблеми також є з інклюзивностю в спорті. Іліас – захоплений
гравец у настільний теніс, але йому складно знайти місця, де столи для тенісу
були би доступними для користувачів інвалідних крісел. На Потсдамер Плац Іліас
приніс свій тенісний стіл і грав матчі зі всіма бажаючими, що допомагало збирати кошти на нове інвалідне
крісло. Державна медична страховка не сплачує крісла з сістемою рівноваги, на
котрих можно, у випадку необхідності, підійматися і спускатися на сходах.
Ілліас каже, що розмова йде про якість життя: «Я просто хочу жити як всі люди,
насолоджуватися життям. Держава хоче, щоб ми тільки в найближчій магазин та до
лікаря ходили, але це не є інклюзивність. Багато просторів технічно можливо
зробити безбарʼєрними, але цім ніхто не займається
і завжди знаходяться
відмовки, тому що більшість суспільства проблеми людей з
інвалідністю просто не
цікавлять. Організації, офіційними функціями котрих є захист прав інвалідів,
здебільшого взагалі ничього справжнього не роблять, і на письма відповідають
відмовками».
Голова соціал-демократичної партії Німеччини був
проінформованим про голодування активіста, але ніяк не відреагував. Зараз Іліас
був змушений повернутися
додому, бо критична нестача протеїну стала небезпечною для його здоров’я. Після
відновлення він планує далі грати в настільний теніс на вулицях і збирати кошти
на інвалідне крісло з більшими можливостями, ніж те, що надає страховка.
До слова, Еліаса на площі двічі обкрадали, така ось допомога
від деких. Розповідати про всі його пригоди за цей місяць – це можна книгу
написати.
Instagram Іліас: @feurigerilias
Для тих, хто хоче допомогти:
www.paypal.com/paypalme/feurigerilias
Текст/фото/відео:
Ніка Максимюк
