З 24 по 26 травня в Берліні проходило святкування 75-річчя
Основного закону Німеччини. В урядовому кварталі Берліна було встановлено
численні інформаційні намети державних структур, міністерств, бундесверу,
федеральних земель, різних громадських організацій. Постійно працювали музичні,
спортивні, дитячі майданчики. Було багато воркшопів, усіляких розваг і
вікторин, виставок і презентацій, дискусій і зустрічей із міністрами, відомими
німецькими політиками, цікавими гостями. Поки одні фотографувалися в антуражі
кабінету федерального канцлера, інші ставили запитання членам Конституційного
суду, хтось відвідував Бундестаг, Відомство федерального канцлера або Будинок
Пауля Лебе, а хтось брав участь у форумі рольових ігор.
Розповісти про всі заходи «Фестивалю демократії» в короткому
репортажі неможливо, тож перегляньте відео та фото, щоб відчути атмосферу свята
та згадайте історію.
Основний закон для Федеративної Республіки Німеччина
(Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland) було ухвалено 23 травня 1949
року в Бонні, столиці Західної Німеччини.
Парламентська рада, яка займалася його розробкою, вперше
зібралася у вересні 1948 року. До неї входили представники різних політичних
таборів. Спеціально розробляли не Конституцію, а Основний закон, щоб
підкреслити його тимчасовий характер, оскільки на той час не було повноцінної
держави, а Німеччину було поділено на зони окупації. Всенародний референдум не
проводився. Першим свій підпис під документом поставив Конрад Аденауер, після
цього західні окупаційні держави затвердили ухвалення Основного закону, а
земельні парламенти десяти з одинадцяти земель (крім Баварії) західної зони
окупації також проголосували за нього.
Основний закон діяв на території земель Баден, Баварія,
Бремен, Великий Берлін, Гамбург, Гессен, Нижня Саксонія, Північний
Рейн-Вестфалія, Рейнланд-Пфальц, Шлезвіг-Гольштейн, Вюртемберг-Баден і
Вюртемберг-Гогенцоллерн. У 1952 році Вюртемберг-Баден, Баден і
Вюртемберг-Гогенцоллерн були об'єднані в єдину землю Баден-Вюртемберг. 1 січня
1957 року Саар став частиною ФРН і підпав під дію Основного закону. 23 серпня
1990 року Народна палата НДР ухвалила рішення про вступ НДР у сферу дії
Основного закону ФРН.
Згодом Основний закон Німеччини утвердився як конституція
ФРН, а з 3 жовтня 1990 року є і конституцією всього німецького народу, про що
свідчить текст преамбули і статті 146 в ухваленій після 1990 року новій
редакції.
Останню поправку до Основного закону було ухвалено 24 грудня
2022 року.
У Конституції ФРН викладено правила, які діють для кожного,
хто проживає в країні. Жоден із законів у країні не може йти врозріз із
Конституцією.
Основний Закон Німеччини складається зі 146 статей. У перших
19 статтях прописані основні права – Grundrechte.
Це найважливіші права людини, які забезпечують їй захист від свавілля,
несправедливості та насильства з боку держави, свободу слова і свободу преси,
свободу віросповідання та рівноправність.
Перша стаття залишається незмінною: «Гідність людини
недоторканна. Поважати і захищати її – обов'язок будь-якої державної влади».
Стаття 20, у якій закріплено принципи державного устрою,
починається словами: «Федеративна Республіка Німеччина є демократичною і
соціальною федеративною державою».
Інші статті Основного закону стосуються федерації та земель,
окремих конституційних органів, законодавства, федерального управління,
судочинства, фінансової системи.
На святкуванні можна було безоплатно отримати найрізноманітніші видання Основного закону – від мініатюрних книжок до барвистих ілюстрованих альбомів.
Текст/фото/відео: Ігор Магрілов
