Один мудрець сказав, що війна позбавляє дітей дитинства, а літніх людей – старості. Щодо дітей, то їх найкращі роки дійсно проходять не в тій обстановці, в якій хотілося б. Постійні повітряні тривоги, майже щоденні обстріли, відсутність можливості спілкування з іншими дітьми – все це проблематика сьогодення, з якою намагаються боротися харківські волонтери. Днями вони провели акцію задля того, щоб повернути деяким дітям справжнє дитинство.
Станція юних натуралістів Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості – це місце доброти та гармонії людини та природи. Історія станції починається з 1934 року, коли вона була створена як «Відділ сільського господарства та природознавства Харківського Центру технічної і сільськогосподарської станції». Але насправді історія цього місця набагато глибша, бо розташована ця установа в колишньому «Університетському саду» (вірніше, в одній з решток цього колись велетенського саду – на «Сосновій гірці»), який був створений Василем Назаровичем Каразіним у 1804 році. А роком пізніше, у 1805, в Харкові було створено… сам Університет, при якому й існував сад. Все це відображає світоглядні принципи засновника Харківського університету, який вважав, що без любові до природи повноцінна освічена особистість не може сформуватися.
Станція юннатів виховала багато поколінь випускників, серед яких є й видатні вчені-біологи, ветеринари, лікарі, та й багато-багато людей, які присвятили своє життя різноманітним професіям, але назавжди пронесли головні принципи, які тут панують: любов до природи, повага до тваринного світу, вміння нести відповідальність за своїх улюбленців.
Сьогодні станція має офіційну назву «Еколого-натуралістичний відділ Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості», тут працює 31 гурток, в яких займається 310 вихованців (в дистанційній формі). А очолює цю установу Ірина Яворська, яка розповідає, що з початком війни вона та її колеги зрозуміли: окрім звичайної традиційної роботи за гуртковим принципом, вони просто зобов’язані почати психологічну реабілітацію дітей та родин з дітьми. І в 2022 році на базі станції було створено хаб «ЕКОСВІТ».
На днях «ЕКОСВІТ» приймав бажаних та званих гостей – 40 хлопчиків та дівчаток з родин дітей військовослужбовців та родин внутрішньо переміщених осіб з супроводжуючими їх дорослими. В екологічному хабі – декілька десятків волонтерів-людей, і декілька десятків волонтерів-тварин: кози, поні, коні, фазани, собаки, різноманітна колекція птахів тощо. Юних гостей одразу ж ведуть на «контактний майданчик», де «працюють» найбільш толерантні та спокійні тварини, навчені спілкуванню з дітьми.
І відбувається маленьке диво: тільки що на станцію прийшли ніби й не діти, а маленькі дорослі: похмурі, знервовані, медиковані, суворі… І раптом через декілька хвилин, лише торкнувшись кози, собаки або поні, та сама дитина починає посміхатися, вести себе розкуто, ніби в тій старій казці, в якій злий колдун намагався вкрасти в дітей дитинство, а кмітливі діти повернули його собі.
Волонтери «ЕКОСВІТУ» кажуть, що це й є так звана «анімалотерапія», тобто психологічна допомога від спілкування з тваринами. Діти, які знаходяться майже в постійному стресі через обстріли, смерть близьких, повітряні тривоги, тощо, раптом опиняються поруч з тваринами, чиї очі і дії є відвертими, добрими, чесними, такими, що розкривають дитячі душі та серця. І не тільки дитячі. Бабусі, мами, батьки, які супроводжують дітей, також мимоволі починають посміхатися, підходити до тварин, вони й самі ніби молодіють від цього спілкування з природою.
Друга частина програми – мотузковий парк, де всі доволі пострибали та полазили на мотузках. Потім – майстер-клас зі стрільби зі спортивного луку. І останній акорд – смачний обід з запашним чаєм та смаколиками від харківських кондитерів.
Очільник фонду «Європейське серце України» (який організував це свято для дітей) Максим Корнієнко каже:
– Спілкування з природою, з тваринами – це дуже важливий елемент набуття людяності, доброти, розуміння навколишнього світу. Це – невід’ємна частина повноцінного дитинства. А ще – спілкування з іншими дітьми, веселі ігри, спортивні змагання, якісь руханки тощо. Зараз війна, збирати дітей у школах небезпечно, отже, зайняття відбуваються здебільшого дистанційно. Діти майже не спілкуються між собою. Не всі родини мають можливість виїхати з дітьми в зоопарк або кудись на природу, не всі родини мають час і розуміння необхідності звертатися до психологів. Серед волонтерів хабу «ЕКОСВІТ» є професійні психологи, які під час цього відпочинку допомагають дітям та їхнім батькам, надають фахові поради, зрушують дітей зі стану постійного стресу, наскільки це можливо за такий невеликий проміжок часу.
Пан Корнієнко вважає, що такі зайняття мали б проходити усі діти Харківщини:
– Ми, дорослі, мали б забезпечити дитинство усім дітям, які наразі перебувають у Харкові. Бо серед них є ті, хто пережив жахи окупації, хто своїми очами бачив загибель рідних та близьких, перебував під завалами розбомблених будинків тощо. Не кожен дорослий може це витримати психологічно, а тим більше, коли мова йде про 5-6-річну дитину! Але, звісно, наш фонд не може охопити усіх діточок. Ми зосередилися на допомозі деяким категоріям. Це – діти війскових, тих героїв, які захищають зараз нашу державу, бо ці діти зростають в неповних родинах, оскільки або один з батьків, або обидва знаходяться на фронті. Я ми просто зобов’язані, як суспільство, компенсувати цим дітям їхні втрати. Ще ми опікуємося дітьми загиблих вояків. Також – дітьми з родин внутрішньо переміщених осіб, бо ці родини втратили геть усе: свої домівки, одяг, іграшки, звичний спосіб життя, друзів, знайомих, і не по своїй волі опинилися в нових, незнайомих для себе умовах. Дуже хотілося б, щоб інші діти, яким не можемо допомогти ми, знаходилися під захистом інших організацій, і також відчували підтримку та турботу… А головною винагородою в цій діяльності є дитячі посмішки, які з’являються тут і зараз, і свідчать про те, що ми зробили щось дуже-дуже важливе…
Волонтери «ЕКОСВІТУ» кажуть, що «Європейське серце України» – це одна з багатьох благодійних організацій, з якими вони співпрацюють. Саме тому тут, на станції, щорічно проводяться десятки заходів, в яких беруть участь сотні дітей. Виявляється, такі зустрічі важливі не тільки для маленьких людей, але й для маленьких (а також великих) тварин, бо без постійного спілкування з людиною вони дичавіють, забувають про те, якою може бути увага публіки. А потім їх потрібно вчити всьому цьому заново. Волонтери кажуть, що їх хаб міг би працювати ще більш плідно та ефективно, якби знайти додаткове фінансування, адже він може організовувати пересувні бригади з професійних психологів та тварин, і заїжджати в гості к дітям різних районів міста Харків та Харківської області. Під час таких «гастролей» можна було б здійснювати психоемоційне розвантаження великої кількості юних громадян. І це не просто мрії – час від часу можливості знаходяться, і такі поїздки відбуваються. Звісно, за рахунок благодійників, адже усі ці зайняття завжди були і будуть безкоштовними.
Текст: Олег Перегон, студенти 1-го курсу ХНЕУ ім. С. Кузнеця (спеціальність «Журналістика»), слухачі Харківського медіаклубу Вероніка Лисенко та Назар Мельник
Фото /відео: Вероніка Лисенко, Назар Мельник
