Російський
тероризм у Харкові: вчора друкарня та пустир, сьогодні будівельний гіпермаркет
та центральний парк…
Щойно
у Харкові рашисти атакували будівельний гіпермаркет «Епіцентр», де на той
момент було чимало покупців та персоналу. Били двома керованими авіабомбами, як
і при вчорашній атаці на друкарню. На даний момент повідомляється про двох загиблих та 35 поранених,
але є ще ті співробітники гіпермаркету, з якими неможливо встановити зв’язок,
отже, фахівці не виключають, що кількість загиблих може зрости. Для того, щоб
з’ясувати, скільки людей було всередині гіпермаркету під час терористичного
акту, працівники Прокуратури Харківської області вилучили на місці події записи
камер спостереження, але переглянути швидко всі ці записи неможливо, бо сам по
собі об’єкт є гігантським.
Цей
гіпермаркет ніколи не мав ніякого відношення до воєнної справи, там можна було
придбати все для господарчих потреб – від інструменту до душових кабінок сучасного зразку,
від сотень сортів ламінату до саджанців садових квітів або лавочок для
присадибної ділянки. Одразу декілька торгівельних майданчиків гіпермаркету були
присвячені енергозберігаючим технологіям, отже, покупці могли ознайомитися та
отримати кваліфіковану консультацію щодо різних типів економічних
освітлювальних ламп, утеплювачів стін, котлів повного згоряння палива тощо.
Одразу
після бомбування на об’єкті розпочалася пожежа на площі 15 000 квадратних метрів. Адже
системи автоматичного пожежогасіння цього гігантського торгівельного комплексу
були пошкоджені вибуховою хвилею. Гарнізон харківських пожежних-рятувальників
досі бореться з вогнем на цій локації.
Пізніше
рашисти обстріляли Центральний парк культури та відпочинку міста Харкова. А
вчора двома керованими бомбами розбомбили видавництво «Віват» (друкарню
«Фактор-друк»), теж були загиблі та поранені. Ще дві авіабомби підірвали вчора
пустир – або просто промахнулися, або б'ють куди завгодно, головне, щоб постійно
тероризувати населення..
Містяни
з великим обуренням сприймають ці акти тероризму з боку сусідньої держави, адже
в них чітко вбачається заздрість менш розвинутої економічно держави до більш
заможної, успішної, тієї, що досягла кращого рівня життя та сервісу. Ще
нещодавно перед тим самим «Епіцентром» стояли сотні машин з російськими
номерами, а їхні власники тягнули з гіпермаркету тюки з покупками, кажучи: «А в
нас такого ще немає».
І ще одна думка лунає серед людей: путлерівцькі нацисти остаточно зрозуміли, що Харків їм ніколи не взяти, а ця віддалена лють – помста за міць та силу міста-героя.
Текст/фото: Олег
Перегон
Харків
Від редакції
Це не зовсім характерна для нашого сайту публікація. Щойно стався черговий
кривавий обстріл Харкова російськими терористичними військами, а новина вже
опублікована. Та ще й з фотографіями. Це так дуже вчасно наш харківський
кореспондент Олег Перегон вийшов у магазин по продукти.
Не встиг він передати до редакції інформацію, як написав, що знову
пролунали вибухи. Так, Харків обстрілюють постійно, намагаючись зламати волю
городян, тому такі репортажі можуть виходити хоть щодня.
Власне, яка новина в тому, що знахабнілий від безкарності путінський
нелегітимний режим, тероризує Україну і Харків зокрема? Не перший день, не
перший рік...
Навіть те, що цивілізований світ не може набратися рішучості, щоб допомогти
Україні відбитися від сусіда-бандита – вже давно не новина. Спочатку поманити
прийомом до ЄС і НАТО, багато чого наобіцяти, а потім злякатися погроз
російського диктатора. Начебто і допомагають, але явно недостатньо. Так, щоб
Україна не програла, але щоб і не виграла. Боязнь закрити небо над
Україною, боязнь дати їй необхідну зброю, боязнь дозволити атакувати
територію росії західними далекобійними ракетами... Боязнь, боязнь... А поки
Захід боїться, головні тирани планети зміцнюють вісь зла. Вони прагнуть
розтоптати демократичний світопорядок та повернути право сильного мати свої зони
впливу.
Усе перевернулося з ніг на голову. Ліва ідеологія дедалі відвертіше підтримує терористичні режими. Усі світові сили кинуті на те, щоб не дати Ізраїлю перемогти ХАМАС. Скрізь проходять пропалестинські й антиізраїльські демонстрації. Україна вже давно не на першому плані. Коли востаннє у світових столицях були велелюдні акції на підтримку України? Де рішуча боротьба з кремлівським упирем? Все йде в суцільні розмови, зустрічі, конференції, а українці продовжують гинути. Захищаючи своїми життями, зокрема й цивілізований світ, який дедалі більше стає схожим на інфантильного підлітка, який спасував перед відмороженим хуліганом. Якось соромно за це все...
Ігор Магрілов
