Не знаю,
став би я писати про цю
проблему, якби вона не торкнулася близької мені людини, якій я був просто
зобов'язаний хоч чимось допомогти. Йдеться про заміну українського закордонного
паспорта в Німеччині.
На руках в українських громадян зараз перебувають закордонні
паспорти трьох видів. Є паспорти старого зразка 1994 року з червоною обкладинкою. У когось більш сучасні паспорти зразка 2004 року, з синьою
обкладинкою з багатошарового
полікарбонату і високим рівнем захисту, виконані відповідно до Єдиної державної
автоматизованої паспортної системи (ЄДАПС), в які вже фото не вклеювалося – воно
було цифровим. А багато хто користується і найсучаснішими, теж «синіми»
паспортами, але вже з вбудованим чипом із біометричними даними власника
документа, які стали видавати у
2015 році.
Колись бланки закордонних паспортів старого зразка – «червоні»
–оформлювалися прямо в
консульських установах за кордоном, тому жодних складнощів з їх отриманням і
заміною не виникало. Вже
давно нові паспорти друкують у Києві і видають через централізовану систему –
комплект документів надсилають в Україну, і готові паспорти надсилають із
дипломатичною поштою.
Навіть коли з'явилися «сині» паспорти, видача «червоних»
тривала до 2010 року. Їх видавали насамперед тим, кому
документ потрібно було отримати дуже терміново. І саме с цими паспортами були найбільші складнощі.
«Червоні» паспорти дозволялося продовжувати на 10 років.
Через певний час через це почалися протиріччя з новим законодавством ЄС,
оскільки 26 червня 2013 року Європейський парламент і Рада Євросоюзу внесли
поправки до правил в'їзду громадян третіх країн до Шенгенської зони, які
посилюють правила перетину кордонів Євросоюзу. Зокрема, згідно з цими
документами, паспорти громадян третіх країн під час в'їзду до Шенгенської зони
мають бути видані протягом попередніх десяти років. Власникам подовжених «червоних»
паспортів було рекомендовано не ризикувати і не виїжджати за межі Євросоюзу,
навіть якщо в їхніх паспортах є вклейка про постійне або тимчасове місце
проживання в країні. Загалом, стало зрозуміло, що старих паспортів потрібно
позбуватися насамперед.
А потім терористична путінська росія повномасштабно
вторглася на територію України. Країна почала мужньо боротися за своє
виживання, а оскільки нові паспорти приходять в українське посольство в
Німеччині з Києва, проблеми з отриманням нових паспортів не могли не виникнути.
Було ухвалено рішення продовжувати «сині» паспорти, навіть
уже продовжені, на термін до п'яти років. Зараз із цим проблем немає – можна
попередньо записатися в електронну чергу, а донедавна можна було просто
прийти вранці в консульство в живу чергу, і після 16.00 того самого дня забрати
паспорт із потрібною відміткою.
З багатостраждальними «червоними» паспортами все набагато
складніше – їх уже не
продовжують, треба міняти. У
живій черзі, навіть якщо ти приїхав з іншого міста, тебе просто не приймуть, а
записатися онлайн практично нереально. Утім, це стосується не тільки власників «червоних»
паспортів, а й тих, кому просто потрібно отримати новий закордонний паспорт.
А тепер повертаємося до початку. Про те, що отримати новий
паспорт складно, а записатися в електронну чергу – це як на Місяць злітати, і
люди дуже цим незадоволені, я, звичайно ж, знав. Але усвідомив весь обсяг
проблеми тільки тоді, коли мені потрібно було хоч якось допомогти конкретній
людині.
Людині цій 85 років, має німецьке посвідчення інваліда, живе
не в Берліні, є володарем вже продовженого «червоного» паспорта і, як
відповідальна громадянка, навіть трохи раніше від визначених трьох місяців
перейнялась отриманням нового паспорта і навіть заплатила
за німецьку довідку, що підтверджує місце проживання. А ось далі цього
просунуться не вийшло.
Записатися в електронну чергу на прийом з приводу оформлення закордонного
паспорта – завдання нездійсненне. Скільки б не намагалася, на моніторі завжди висвічувалось: «Наразі
вільні слоти відсутні. Спробуйте зареєструватися пізніше».
Спробував записатися і я, вбив на це багато часу – результат той
самий.
Зазначено на сайті посольства України в Німеччині й телефон,
за яким на прийом можуть записатися люди окремих категорій. Пробували
телефонувати. Без варіантів – або зайнято, або ніхто не бере слухавки.
Але якось отримати новий паспорт усе ж таки потрібно.
Допомагаю людині написати листа на вказану на сайті посольства адресу
електронної пошти. Відповіді немає. Пишемо листа на пошту консула. І ось диво:
приходить відповідь.
Ось вона:
«Доброго
дня,
Червоний паспорт неможливо продовжити. Потрібно буде робити
новий.
Оформлення нових закордонних паспортів здійснюється виключно
за попереднім он-лайн записом. Паспорт оформляється протягом трьох - шести
місяців.
https://germany.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/zapis-na-prijom
Інформація щодо оформлення паспортів:
https://germany.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/pasportni-diyi/oformlennya-ta-obmin-zakordonnogo-pasporta
З повагою,
Посольство України»
Принаймні остаточно
зрозуміло одне: просто приїхати літній людині в Берлін і вранці встати в
чергу, ніякого сенсу немає – не приймуть.
Пробуємо знову записатися онлайн і телефонувати. Марно…
Відправляємо черговий лист консулу, де пояснюємо ситуацію і
просимо записати на прийом. Відповідь уже не приходить – не царська це справа…
Тут уже мені стало цікаво, а як взагалі влаштований зараз
процес отримання закордонних паспортів і чи можна взагалі їх отримати. Пишу з
редакційної пошти сайту лист на електронну пошту прес-аташе посольства. Прошу
організувати мені інтерв'ю з консулом із цього питання. Додаю, що можу просто
надіслати конкретні запитання, на які хочу отримати відповіді, це вже як вам
зручніше. Реакції на мій лист жодної. Прес-аташе успішно ігнорує представника
преси. Напевно, чиновниця дуже зайнята організацією чергового інтерв'ю посла
німецьким ЗМІ. Справа безумовно потрібна, але не на шкоду ж іншим засобам
масової інформації. Втім, як не дивно, посольство вже давно ігнорує наш сайт,
навіть незважаючи на його яскраво
виражену проукраїнську позицію. Залишається тільки сподіватися, що при новому очільнику посольства його прес-служба буде
усвідомлювати необхідність шанобливо ставитись до всіх ЗМІ, а не тільки до провідних і тих, хто не допускає
жодної критики на адресу їх шефа,
а тільки хвалить.
Так і не отримавши можливості дізнатися відповіді на свої
запитання, допомагаю людині написати листа в МЗС України про те, що не
вирішується консульське питання. Відповідь приходить дуже швидко, ось вона:
«Ваше
звернення переслано до Департаменту консульської служби МЗС України. Подальші
можливі звернення надсилайте на їхню пошту».
Ні здрастуйте, ні до побачення, але спасибі, що хоч відповіли.
Адресу пошти написали, але я її тут не наводжу, щоб на
неї спам не приходив.
А тепер запитання: як ви думаєте, чи прийшла відповідь від
Департаменту консульської служби або від посольства України в Німеччині, якщо
туди переслали лист? Звичайно ж, ні. Принаймні, на сьогоднішній день, а часу
минуло вже більше ніж достатньо.
Що ми маємо в результаті. Термін дії закордонного паспорта літньої людини в минулому місяці вже закінчився, але поміняти його неможливо.
Не тому, що людина не хоче це зробити, хоча за послугу потрібно заплатити 120
євро (чому один і той самий український документ коштує людині, яка постійно
проживає за кордоном, набагато дорожче, ніж тій, яка живе в Україні, навіть з
урахуванням транспортних витрат, це тема окремої розмови). Паспорт неможливо поміняти
тому, що неможливо записатися в електронну чергу. Як ви думаєте, чи легко
85-річній та не зовсім
здоровій людині днями й годинами не відходити від комп'ютера, намагаючись знову
й знову нарватися на вільне «вікно»? І чи нормально, коли консульські
працівники знають про цю проблему, але не можуть, а радше просто не хочуть,
нічим допомогти?
Як ви думаєте, чи є хоч якесь бажання і далі писати
звернення до МЗС, якщо Департамент консульської служби ніяк не реагує?
Закордонний паспорт із терміном дії, що закінчився,
вважається недійсним. Будь-який німецький чиновник має повне право його не
визнавати. Можна, звісно, пояснювати, що в Україні зараз триває війна, поміняти
паспорт важко, але все залежить від конкретної людини за робочим столом: захоче – увійде
в становище, не захоче – створить труднощі. Це, вже не кажучи про те, що можна
просто забути про виїзд за кордон, якщо буде така необхідність.
І я тут не розглядаю питання про те, скільки людей взагалі
не можуть вчасно отримати
первинний або новий закордонний паспорт. Їм що робити? А, судячи навіть із
коментарів на сторінці посольства
України в Німеччині у facebook, таких чимало.
І, взагалі, чи не схоже це на якесь знущання над людьми,
знаючи, що записатися на прийом неможливо, вимагати від них записатися онлайн?
Ви думаєте, що сама ця процедура дуже швидка і легка? Спочатку на сайті потрібно вибрати країну, потім
конкретне консульство, категорію консульських дій і конкретну дію, а потім,
якщо пощастить, вже дату. При
чому захист у програмі влаштовано так, що спочатку потрібно підтвердити, що ти
не робот, а після тривалих спроб записатися, вона тобі підкидає картинки, які
потрібно відзначити галочками, щоб довести, що ти жива людина, а не бот. А
тепер уявіть, що все це проробляє літня й не зовсім здорова людина.
То що можна зробити в такій ситуації? Можна або просто
по-чиновницьки наплювати на необхідність для частини людей отримати новий,
дійсний документ, прикриваючись складністю нинішньої ситуації, або спробувати
хоч якось вирішити це питання.
Чи можна просто записати на прийом 85-річну людину, яка
просить про це? Здається, що не можна, а потрібно. Або хоча б відповісти, що
зараз немає такої можливості. Тоді потрібно людині зрозуміло пояснити, що їй
робити в цій ситуації, а не вимагати від неї цілими днями просиджувати біля
монітора. До речі, на сайті посольства цю проблему ніяк не описано, там остання
зміна у тексті була ще у 2020 року, коли почалася пандемія
коронавірусу.
Можна хоча б збирати відомості про людей, яким потрібно
отримати новий паспорт, і в
міру можливості запрошувати їх у консульство.
Невже консульству начхати, що громадяни України, які входять
у зону його відповідальності, ходять із недійсними паспортами? Здається, що тут
можна говорити не тільки про Берлін, а й про інші міста Німеччини, де є
консульства України.
Має ж бути якесь рішення для власників «червоних паспортів», які, на відміну від «синіх», неможливо продовжити.
Війна – це завжди
форс-мажор. А якщо форс-мажор, то й рішення мають бути відповідні. Може,
варто все-таки як виняток ставити в «червоні» паспорти
штамп про продовження, щоб німецькі чиновники бачили, що паспорт усе ще
дійсний. Або видавати довідку, що просимо такий-то паспорт вважати дійсним, у
зв'язку з неможливістю його термінової заміни через військові дії. Якщо вже
німці стільки часу фактично заплющували очі на ці подовжені «червоні» паспорти, то вони розуміють і всі складнощі, що стоять перед
Україною в ці дні. Просто МЗС має довести до німецької влади цю проблему, а не
просто махнути на неї рукою, а заразом і на своїх громадян, які є власниками
цих паспортів.
Наприклад, коли почалася пандемія ковіду і берлінські ратуші
через карантин не приймали
людей, яким було необхідно продовжити Berlinpass, то було ухвалено рішення, що цей документ навіть не продовжений
вважається дійсним. А в кого його немає, потрібно було показати рішення, що він
має на нього право. Районні ратуші про це повідомили, ЗМІ написали – проблема
була миттєво вирішена. Зараз можна просто мати з собою ксерокопію рішення про
отримання соціальної допомоги, щоб жодних питань до вас не було.
Власне, в Україні теж приблизно так. Під час дії воєнного
стану, коли обмежено можливість обміну документів, навіть документ, термін дії
якого закінчився, вважається таким, що підтверджує особу. Але це в Україні. Власники
«червоних» паспортів, які живуть у Німеччині, підпадають під німецькі закони.
Що нашому МЗС і консульствам заважає придумати вихід із
ситуації, коли володарі «червоних» паспортів не почуватимуться
ізгоями у країні перебування? Ну, повторюся, можна хоча б давати пояснення на
бланку консульства, що власник паспорта з таким-то номером чекає на його обмін.
Хіба це складно?
Поки ж проблема залишається невирішеною – записатися на
прийом, щоб отримати закордонний паспорт, практично неможливо, особливого
прагнення у чиновників допомогти людям не спостерігається, деякі українці, які
проживають за кордоном, залишилися фактично з недійсними документами, що
підтверджують особу.
Під час війни можна на багато що закрити очі. На війну можна
багато чого списати. Неможливо прийняти тільки байдуже ставлення чиновників до
своїх громадян і небажання розв'язувати конкретні питання, які розв'язувати не
тільки необхідно, а й можливо.
Я прекрасно розумію, що у нас є окрема категорія чиновників,
які вважають, що їх у жодному разі не можна критикувати. Особливо під час
важкого для країни часу. Напевно, вони думають, що теж перебувають в окопах на
передовій, як наші мужні воїни, що громлять у ці дні російських окупантів на
українській землі. Але вся правда в тому, що вони не в окопах, а в затишних
кабінетах. Я з такими стикався і знаю, як вони не люблять, коли їм вказують на
помилки в роботі. Це я неодноразово вже проходив - ти патріот і великий інформаційний волонтер, поки їх хвалиш, але варто покритикувати,
цілком собі за діло, як одразу стаєш небажаною персоною.
Потрібно не знаходити виправдання своїм діям, потрібно
просто добре робити свою роботу і шукати рішення для виходу із ситуації, що
склалася. А то аж надто «совок» нагадує. Тут якраз дуже
символічно може звучати запитання: «Чи
легко поміняти червоний на
синій?», чи стоїть питання про колір
паспорта або про стиль роботи.
Текст: Ігор Магрілов
Скріншоти: сайт та facebook-сторінка посольства України в Німеччині
