8 і 9 листопада у спорткомплексі Max-Schmeling-Halle Berlin
відбувся щорічний фестиваль військової та маршової музики Berlin Tattoo.
Термін «тату» походить від голландської фрази початку XVII
століття «doe den tap toe» (голландське слово, яке означає «закрий кран».
Командир віддавав цей традиційний військовий наказ барабанщикам або сурмачам, і
після їхнього сигналу власники закладів біля військових гарнізонів зачиняли
пивний кран, припиняли продавати пиво солдатам, і служиві мусили повернутися й
у казарми для нічного відпочинку. В англійській мові тоді з'явилося слово
«тату». За традиційними звичаями того часу слову «тату» надали всесвітньо
відомого значення військово-музичного фестивалю. Спочатку це була лише форма
військової музики, але згодом виступи перетворилися на більш складні музично-театральні виступи.
Berlin Tattoo – це один із найбільших музичних фестивалів
такого роду в Європі, в якому беруть участь понад 700 музикантів, волинщиків,
барабанщиків, танцюристів і солістів. Гігантський фестиваль військової музики,
що об'єднує європейські нації, проходить перед вражаючою копією Бранденбурзьких
воріт.
Щорічно фестиваль відвідують 15 000 осіб, глядачі
приїжджають на безлічі автобусів із сусідніх із Берліном міст.
Цього року у фестивалі взяли участь такі колективи:
International
Celtic Pipes and Drums & Dancers (Irland, Schottland)
Iserlohner Stadtmusikanten e.V. (Deutschland)
IZNIK MEHTER DERNEGI (Türkei)
Polizei Orchester Wrocław (Polen)
Military Band of National Guard of Georgia (Georgien)
Polizeimusik Tirol (Österreich)
Original Marinechor "Blaue Jungs aus Bremerchaven" (Deutschland)
showband.CH (Schweiz)
Lithuanian Air Force Band (Litauen)
Orchestra Fanfares of Lviv and Mazoretki Feyeriya (Ukraine)
Exempel THE BAND (Niederlande).
Запрошеним диригентом був Joey van Lovener (Niederlande).
Представники України на цьогорічному фестивалі теж були, і
не вперше. Глядачі традиційно тепло
прийняли оркестр «Львівські фанфари» і колектив мажореток «Феєрія».
Ми спеціально зняли для наших читачів і глядачів усе шоу.
Текст/фото/відео: Ігор Магрілов