Українське життя в Берліні не зупиняється ні на хвилину,
кількість всіляких акцій постійно зростає, тому сьогодні знову буде не окремий
репортаж, а черговий огляд деяких подій місяця.
24 червня біля берлінського Музею стіни (Museum Haus am Checkpoint Charlie)
на оригінальному фрагменті прикордонної споруди, що тривалий час розділяла
Берлін, з'явилося графіті з відомим зображенням Героя України Олександра
Мацієвського, якого розстріляли російські окупанти після слів «Слава Україні» у грудні 2022 року.
Ініціатором появи графіті саме в цьому популярному серед
туристів усього світу місці виступила директорка Музею стіни Олександра
Гільдебрандт. Автор роботи –
Тимофій Максименко, якому допомагала художниця Сомарі.
Відео зі стратою 42-річного Олександра Мацієвського, який
зник безвісти в Бахмуті і потрапив у полон до росіян, з'явилося в березні 2023
року. Незабаром було підтверджено його особу. Тіло героя було повернуто додому,
його поховано на кладовищі в Ніжині.
Розстріл беззбройного українського військовополоненого був
зустрінутий засудженням в Україні та в усьому світі.
Робота над графіті була складна. Було п'ять трафаретів,
включно з написами кількома мовами. Їх допомагала підготувати до роботи Надія
Максименко, а самі трафарети
виготовлялися в Києві.
Ми хотіли якомога детальніше показати вам, як відбувалася
робота зі створення цього малюнка, тому провели багато часу з художниками, які
творили з 12-ї до майже 23-ї години.
Тимофій Максименко живе зараз у Лондоні. Він відомий як
саунд- і перформанс-художник, що працює в різних жанрах, навчався в Академії
витончених мистецтв у Кракові, 2020 року потрапив до шорт-листа премії
PinchukArtCentre.
Потрібно нагадати, що саме цей фрагмент стіни
використовувався колись для роботи іншого українського художника, Матвія Вайсберга, в рамках художньої акції Maidan. Ukraine. The Path to
Freedom, яка була в 2014 році (дивитесь тут).
І ще треба сказати, що в Берліні вже є й інше графіті з
Олександром Мацієвським.
Звісно, зображення українського на Чекпойнт Чарлі приверне
увагу до того, що коять російські окупанти в сусідній країні.
26 червня в рамках 49-го Берлінського тижня людей похилого
віку некомерційне об'єднання mog61 Miteinander ohne Grenzen e.V. за підтримки
соціального відділу по роботі з літніми людьми адміністрації берлінського
району Фрідріхсхайн-Кройцберг (Amt für Soziales Stadteil- und Seniorenangebote
Friedrichshain-Kreuzberg), районних служб та служб для людей похилого віку,
департамента праці та соціальних питань Сенату, Центральної спілки українців в
Німеччині організовало літню вечірку в саду Будинку сусідів (Nachbarschaftshaus
Urbanstraße) під девізом «Зустріч культур. Ніхто не самотній!».
Зустріч була присвячена Україні. На вечорі були присутні
люди різних вікових груп – українці та німці.
У концерті взяли участь: співачка Карина Кардаш з Одеси, акордеоніст з Сум Олександр Бурдюга, Анжеліна
Чернишова з Сергіївки під Одесою, яка грає на фортепіано і співає власні пісні,
якій акомпанувала на скрипці
Вероніка Заремба з Харцизька (Донецька область), театральна група студентів
Харьківского Національного університета мистецтв «Майстерня 55» під
керівництвом Марії Ванєєвої.
Художниця Ніта Чоп намалювала портрети деяких українок, які
вимушено опинилися в Берліні.
Гарному настрою гостей не завадила навіть злива, що
несподівано почалася. Усі перейшли в закрите приміщення, і концерт продовжився.
А ще був смачний український борщ і полтавські галушки, які
приготували українки.
Дякуємо голові асоціації mog61 Марі Хёпфнер (Marie Hoepfner),
Вікторії Ратсіборинській (Viktoriya Ratsiborynska) з районного соціального
відділу та всіх їхніх колег.
А ще у
приміщенні фонду Heinrich-Böll-Stiftung, який розташований навпроти посольства
України, до 20 липня працює фотовиставка «Я в Україні / Я поза Україною».
Громадська організація «КиївПрайд» (KyivPride) презентовала
в Україні виставку «Я в
Україні / Я поза Україною»
про військову або волонтерську діяльність ЛГБТ-людей під час повномасштабної
війни в Україні ще 10 червня 2022 року в рамках ПрайдТижня.
Експозицію виставки складають 12 стендів з історіями
ЛГБТ-людей, які зараз служать
у лавах ЗСУ та ТрО, займаються волонтерством, працюють на інформаційному
фронті, проводять акції та інформують іноземців про війну в Україні.
Хтось з них зараз в Україні, хоть був змушений покинуті
країну.
Организатори важають, наразі важливо заявити про те, що ці
люди з 2014 року також роблять свій внесок у перемогу.
Історії героїв обиралися на конкурсній основі, було отримано
понад 200 заявок. Після презентації в
Києві виставка працює в цифровому форматі.
Російська агресивна війна вимагає від народу України
особистого вибору – чи маю я покинути країну, чи залишитися? Як я можу
підтримати сім'ю, друзів, суспільство?
Лесбійки, ґеї, бісексуали, небінарні, транс і квір-люди з
України дають на ці питання свої відповіді.
Проєкт створено за ініціативою Muniqyiv, Kyiv Pride, Positive
Ukrainer/innen in Deutschland e.V. у кооперації з Allianz der Ukrainischen Organisationen und Heinrich-Böll-Stiftung.
Текст: Ігор
Магрілов / Igor Magrilov
Фото/відео (графіті, концерт): Ігор Магрілов
Фото/відео (концерт, виставка): Олександр Мельник
