#EngagEukraine
Останньої неділі травня у Варшаві та Берліні презентували дослідження «Українці в Польщі та Німеччині – громадський та політичний активізм, очікування, можливості дій». Інститут європейської політики (ІЕП) Берліну та Інститут Варшави зі зв'язків з громадськістю (ISP) за підтримки польсько-німецького наукового фонду, науково-дослідного проекту для громадської участі українців в Польщі і Німеччині досліджували діяльність української діаспори в Німеччині та Польщі, представивши широкий спектр громадянської активності українців двох країн. Увагу закцентували на проблемах, які виникають у їхній діяльності, а також на пропозиціях щодо їх розв’язання.
З липня по жовтень минулого року у Німеччині й із серпня по листопад у Польщі було проведено 88 експертних інтерв'ю, по 44 у кожній країні. Два наукові інститути – одна тема. Теплого вересневого вечора минулого року я зустрілася в Гамбурзі з Ріхардом Штайнбергом, науковим працівником Інституту європейської політики, – ми говорили на тему заснування та діяльності ArtMaidan. 24 травня цього року Ріхард представляв результати дослідження у Варшаві. В Берліні ж результами ділилися д-р Агнешка Лада (ISP), Юліан Плотка і Людмила Мельник (ІЕП), вела програму і дискусію д-р Катрін Бьотгер. 7 місяців, які минули після мого інтерв'ю, нагадали мені й іншим респондентам про те, що, ми – українці-активісти, які живемо за межами України, - не одні. В Німеччині проживає 128 тисяч українців, а в Польші вони є найбільшою групою іноземців. 6 тисяч українських студентів навчаються у Німеччині. У Польщі – 23 тисячі, кожен другий студент – українець. Відрізняється і робота українців в Польщі та Німеччині. «У Польщі не варто було пояснювати, що Росія – агресор, російська пропоганда, у Польщі це неважливо, люди одразу почали допомагати українцям,» – розповіла голова європейської програми Інституту Варшави зі зв'язків з громадськістю (ISP), старший аналітик Агнешка Лада.
Цінності Майдану - європеські цінності
Як в Польщі, так і в Німеччині картинка про Україну змінилася на краще. Відтоді, як відбулася Революція Гідності, з'явилося багато нових ініціатив. Майдан став потужним емоційним поштовхом для української діаспори, який визначив курс напрямку України. Головною роботою багатьох ініціатив стали цінності Майдану: свобода, демократія, права людини. Порівняно з Помаранчевою революцією, яка народила інтерес до короткотривалої активності і про яку респонденти майже не згадували, Майдан дав велику кількість ініціатив та організацій, які працюють у різних напрямках: від гуманітарної допомоги до культурної діяльністі. Саме революція Гідності визначила ідентифікацію, розставивши чіткі акценти: я українець / я ж українець. Свідомість людей зросла.
У дискусії на тему результатів дослідження «Українці в Польщі та Німеччині – громадський та політичний активізм, очікування, можливості дій» прозвучало питання: як звернути увагу німців, яка вже згасає, до української теми? Науковий співробітник Інституту з європейської політики Юліан Плотка зізнався, що після дослідження у нього питань більше, ніж було до проекту. І хоч діяльність українців стала більш організованою й помітною, важливе відчуття причетності. «Під час революції персональна складова зіграла найважливішу роль – у багатьох на Майдані були рідні, друзі, знайомі. Українська криза зараз для німців – не є конкретна, насправді особисто вона не чіпає. До сьогоднішнього дня багато німців допомагають жертвам Чорнобиля, оскільки атомна енергія – важлива для німців тема».
Втома
Революція, анексія Криму, війна, допомога вдовам та сиротам війни, підтримка сімей Майдану, допомога пораненим українській армії, збір допомоги армії від чобіт до медикаментів – українці втомилися, але відсутність сили і часу пояснюється не лише постійними благаннями «домоможіть, допоможіть!», а й незадоволенням від реформ.
Віза і воля
Важливий аспект – безвізовий режим, який для України багато що змінить. На сторінці 108 моя анонімна візова сповідь, актуальна і донині: «Мій випадок складний. Вже більше двох років я не маю нормальної візи, і це, навіть для такої сильної як я, дуже складно. Завжди три місяці. Уяви, за два роки ми вже стільки усього зробили, і завжди лише два місяці. Я планую події і ніколи не знаю, чи зможу бути на них присутня».
Консульство і український дім
З 2014 року, крім об'єднаних українських організацій та ініціатив, важливу роль почали відігравати українське Посольство і Генеральні консульства. Водночас бракує українського дому, який у багатьох відповідях респодентів – передумова для подальших необхідних структур. Місце зустрічі створити необхідно.
Фейсбук та інші грішності
Серед активістів, які взяли участь у презентації, голосно звучало питання: як працювати далі. Про існуючий поділ на стару діаспору та нові ініціативи розповіла проектний співробітник Інституту європейської політики Людмила Мельник. «Стара діаспора» – формальні організації, які на відміну від новостворених не жаліються так часто. Українці могли би більше співпрацювати і з іншими організаціями, ставати членами німецьких об'єднань – і так шукати можливість допомогти. Робота з громадськістю ведеться мляво, – зазначила Людмила Мельник, додавши: часто події набагато кращі у Фейсбуці, ніж в реальності. Організовуючи захід, важливо не забувати мету: краще менше, але якісніше». Питання перспективи на 10 років є завданням сьогодення.
Результати дослідження «Українці в Польщі та Німеччині – громадський та політичний активізм, очікування, можливості дій» будуть представлені на наукових конференціях, у ЗМІ, незабаром з'явиться англійська та українська версія дослідження. Подяка авторам: Агнешка Лада, Катрін Бьотгер, Шівон Калтенбахер, Людмила Мельник, Магдалена Паталонг, Юліан Плотка, Ріхард Штайнберг, Юстина Сегеш Фрелек, Лукаш Венерскі, Андрій Корнійчук.
Он-лайн версія для поширення дослідження тут.
Текст: Юлiя Марушко, ArtMaidan, Гамбург
Фото: Юлiя Марушко, Institut für Europäische Politik
