Голівудом
та іншими світовими кіностудіями знято декілька кінострічок з сюжетом про те,
як підозрюваному судові виконавці вручають повістку. Пройдисвіт ховається,
змінює одяг, навіть змінює зовнішність, але пильний виконавець знаходить його
з-під землі і все ж таки змушує взяти роковий папірець. Щось подібне днями
відбувалося в масштабах України та росії, і повістка-таки була доставлена
адресатові. Колись про це, безумовно, буде зроблено бомбезний блокбастер з
кимось на кшталт Леонардо Ді Капріо в головній ролі…
Один
з учасників цієї операції, керуючий партнер адвокатської корпорації «Тарасенко
і партнери», кандидат юридичних наук Анатолій Тарасенко пояснює: в сучасному
міжнародному судочинстві однією з основних вимог є найповніше інформування
сторін про документи справи та ознайомлення з їх текстами. Цим навчилися користуватися
нечисті на руку учасники судових процесів, у тому числі і деякі диктаторські
режими, які намагаються уникнути отримання судових документів і зробити вигляд,
ніби вони нічого не отримували та не знають. Однак позиція Національної
академії правових наук України була сформульована чітко та прямо: обов’язкова
учать у справі про відшкодування заподіяної шкоди країни-агресорки. Нагадаємо,
що російські українофоби знищили будівлю Президії Академії у Харкові, влучивши
в неї двома балістичними ракетами.
Отже,
українські юристи почали шукати спосіб передачі російському режиму офіційних
судових документів. Тут головною складністю була документальна фіксація факту
одержання та ознайомлення верхівки російської федерації з позовами та іншими
судовими документами.
Спочатку
наші юристи провели багатоепізодну операцію по врученню повісток різним
представникам росії. Наприклад, у декількох країнах Європи наші адвокати та їх
довірені особи здійснили фіксоване вручення опечатаних конвертів з позовом та
іншими матеріалами працівникам консульств рф. Паралельно з цим були відправлені
листи за адресами консульських установ декількох сусідніх країн. А в дружніх
країнах через відомі нашим дипломатам канали були передані самі позови та
відповідні судові рішення. Звичайно ж копії усіх документів були спрямовані
поштою безпосередньо до Кремля. Також ці папери були передані офіційною поштою
тим юридичним фірмам різних країн, які роками співпрацюють з міністерством
іноземних справ рф. Такі ж пакети були відправлені за офіційними адресами
особам зі списку адвокатів рф.
Але
залишалося питання про технічну можливість участі російських посадовців у
судовому процесі в Харкові, оскільки військові злочинці не змогли б перетнути
наш кордон, не опинившись за ґратами. Ця проблема була вирішена досить
екзотичним способом. Ще задовго до повномасштабного вторгнення
інтернет-платформою «Приватний палац правосуддя» (PPJ), створеною для
дистанційної участі громадян у судових процесах та слідчих діях, було відкрито
та протестовано два офіси в самій рф, ще чотири – на територіях, які наразі є
тимчасово окупованими. В Криму такі офіси діють у Ялті та Симферополі, а на
території рф – у калінінграді та москві. З цих офісів навіть було проведено
декілька судових засідань в українських судах по цивільних справах.
Коли
ж постало питання про проведення в режимі відео конференції судових засідань
щодо відшкодування шкоди, заподіяної російською терористичною армією,
«Приватний палац правосуддя» розморозив свій віртуальний офіс в самому центрі
москви. Це вдалося зробити за допомогою професійної пранк-атаки на один з
російських інтернет-сервісів, в ході якої «на прохання важливих посадовців з
уряду рф» російські ж ІТ-шники забронювали в готелі приміщення «з видом на
Білий Дім», та надали апаратуру з «літаючим інтернетом». А розташувався цей
офіс на 4 поверсі готелю з прекрасною назвою «Україна» (ще одна назва цього
готелю – «Radisson Collection»).
Залишався
останній штрих – документальне підтвердження ознайомлення верхівки рашистської
хунти з позовною заявою та іншими судовими документами. Російські дисиденти
зголосилися особисто віднести листи в кабмін росії, але українська сторона
відмовила сміливцям у здійсненні цього самовбивчого кроку. І тоді було
здійснено найпростішу уловку-провокацію, у ефективність якої навіть ніхто
спочатку не вірив. Українські юристи зіграли на пихатості російськомовних
кремлівців, і направили на адресу сергія лаврова електронну кореспонденцію
українською мовою з перекладом англійською. Але перекладі був зроблений онлайн
перекладачем гугл, а не професійним перекладачем. На цьому мідовський «штірліц»
і спалився: у зворотному гнівному листі ображений фахівець мзс рф відчитав
авторів посилання та поскаржився, що через низьку якість машинного перекладу
текст на російську мову прийшлося перекладати двічі. Отже, документальне
підтвердження ознайомлення посадовців РФ з текстом позовних вимог було
отримано!
Тепер
впали останні завади для проведення судових процесів по суті. Адвокат Тарасенко
впевнений, що ці технічно для цього все готове:
– Ми маємо надію на використання новітньої комунікаційної платформи ataka, а найбільш професійною з точки зору судового відеоконференцзв’язку буде саме робота спеціалізованого сайту з відеотрансляцією судових засідань (див. тут) та з використанням мобільного додатку ataka.mobi. Щодо трансляції процесів через інші платформи. Ми клопочемо і наполягаємо на трансляції через YouTube Державною судовою адміністрацією, але поки з невідомих причин нам відмовляють у цьому. Що ж, тоді за роботу береться Професійна спілка адміністраторів дистанційних проваджень України, яка і виконує функцію неурядової судової адміністрації за межами України, куди повноваження Державної судової адміністрації не розповсюджуються.
Текст: Олег
Перегон
Фото: з архиву Анатолія Тарасенко
Харків
