7 липня у Харкові
та Берліні відбулася Науково-практична конференція «Харків-Берлін-міст». Оскільки захід проходив онлайн, у ньому взяла
участь велика кількість науковців, представників політичних еліт, громадських
рухів та освітніх проектів цих двох міст.
Офіційними
ініціаторами заходу виступила берлінська Асоціація міст-побратимів
Штегліц-Целендорф (Steglitz-Zehlendorf), а неофіційно учасники конференції
дякували за висловлену ідею такої масштабної міжнародної зустрічі почесному
консулу ФРН у Харкові Тетяні Гавриш.
Право відкрити
конференцію було надано пані Анці Фельдгузен (AnkaFeldhusen), послу Німеччини в
Україні, яка приєдналася онлайн з Києва. Амбасадорка зазначила в своєму
виступі, що співпраця між Харківським національним університетом імені В.Н.
Каразіна та Вільним університетом Берліну, яка розпочинається з цієї
конференції, буде дуже важливою, і не тільки з наукової точки зору:
– Це прекрасно, що ми зустрілися зараз в такому
форматі. Я не буду розповідати вам про 12 років своєї роботи в Києві, хоча за
цей час було дуже багато різних подій. Але зараз йде війна, і нещодавно
відбулася атака на Львів, дуже багато людей виїхало через війну з України до
Європи. І щоб ці люди повернулися додому, дуже важливо створити умови для
їхнього повернення. Тому дуже важливо і дуже радісно, що утворюється діалог між
різними ініціативами, різними країнами, різними народами, між освітніми
центрами. Науково-технічна співпраця між Україною та Німеччиною почалася рівно
30 років тому. Зараз ювілей цих стосунків. Дуже багато українських дітей
виїхало до Німеччини після повномасштабного вторгнення. Біля 30 тисяч з них –школярі.
Тому зараз ми ведемо діалог на політичному рівні про взаємне визнання шкільних
атестатів. Близько 11 тисяч студентів з України навчаються зараз в Німеччині.
Також для оновлення України дуже важливою є професійна освіта, тому зараз
існують і розвиваються спільні з ЄС проекти щодо цього. Ми також фінансуємо ці
напрямки зі свого боку.
Частину свого
виступу пані посол провела українською мовою, вона відверто визнала, що війна
має жахливі наслідки, адже, коли в січні вона повернулася до Києва, побачила страшні
руйнування. Так само жахливими називає пані Фельдгузен кадри з Харкова, які вона
бачила, зокрема, кадри руйнування будівель Харківського національного
університету імені Каразіна:
– 10 липня я повертаюся з України до Німеччини.
Але частина України назавжди залишається в моєму серці! Я впевнена, що ми знову
побачимось, що Україна переможе!
Амбасадорка
побажала учасникам конференції плідної співпраці і підкреслила, що у цієї
міжнародної зустрічі є благородна мета – допомога Україні, яка зараз потерпає
від війни.
Радник посольства
України в Німеччині Аліса Подоляк передала учасникам конференції теплі
привітання та побажання від Надзвичайного і повноважного посла України в
Німеччині Олексія Макеєва. Вона зазначила, що для посольства велика честь брати
участь у такому поважному науковому зібранні:
– Ми дуже
тішимось від того, що партнерство між Харковом та Берліном розвивається, що
відкривається нова сторінка міжнародної співпраці, співпраці університетів двох
країн. Нещодавно пан посол провів зустріч з представниками українського
громадянського суспільства в Берліні, де було висловлено про те, що росія
намагається встановити монополію на історичні події, і цьому треба протистояти.
Зараз Посольство докладає зусиль до того, щоб виявити та виправити певні
історичні прогалини, яку російська пропаганда використовує на свою користь. На
дипломатичному рівні ми хочемо протистояти російській пропаганді, ми проти
мілітаризації росії, ми хочемо, щоб цьому був спротив на високому рівні. Зараз
навіть в визнаних світових університетах вивчається вивернута історія, в якій
не прослідковується причинно-наслідковий зв’язок між подіями. І завдання науки
різних країн – сумісно виправити ці помилки. Ми як посольство також готові
сприяти розвитку україністики в Німеччині, тому що поширений раніше напрямок
«славістики» виявився хибним, бо був сфокусований на росії і призвів до
поширення невірних поглядів та підходів.
Дипломатка закликала учасників конференції активніше працювати в архівах та робити переклади важливих документів європейськими мовами, використовувати можливості партнерських відносин для інформування світу про нашу державу, її минуле та сучасне життя, здобутки та можливості наших науковців. Бо інформації про Харків у європейських колег дуже мало. Також Аліса Подоляк підкреслила:
– Харків в
цілому, і, зокрема, Харківський університет, постраждали від військової агресії
росії. Харків постійно перебуває під обстрілами, але воля до захисту нашої
держави у Харкові не зламана, як і по всій Україні. Ми дуже вдячні за допомогу
з Німеччини, ми також вдячні, що ця допомога буде поширюватися та
підтримуватися надалі. Абсолютно безпрецедентними є руйнування. За підрахунками
Світового банку самі тальки прямі збитки, нанесені російськими агресорами,
становлять 136 мільйонів доларів США. Також колосальні збитки були нанесені
нашій країні в результаті підриву Каховської ГЕС. Ми впевнені, що для подолання
наслідків усіх цих збитків необхідні зусилля усієї міжнародної спільноти, це
було підтверджено і під час важливої нещодавньої зустрічі у Лондоні. Ми також
вдячні Федеральному уряду Німеччини за ініціативу проведення великої
конференції, присвяченої Україні, у 2024 році. Хоча й невідомо, скільки ще
продовжиться війна, ми вважаємо, і Німеччина підтримує цю нашу візію, що уже
сьогодні треба готуватися до відновлення нашої країни, дуже приємно, що до
цього вже долучаються деякі підприємства, виробничі потужності Німеччини. Ми
також шукаємо шляхи для розширення цієї роботи, і сьогоднішня конференція –
один з таких шляхів.
Пані дипломатка
також подякувала усім учасникам конференції за зацікавленість у контактах між
двома країнами та побажала плідної та довгої співпраці.
Перший віце-президент
Вільного університету професор Верена Блехінгер-Толкотт (Prof. Dr.
Verena Blechinger-Talcott) підкреслила, що для німецьких науковців
велика честь співпрацювати з харківськими колегами:
– Зроблю
невеличкий екскурс в історію: ми вважаємо своєю задачею підтримати співпрацю
між Берліном та Харковом, бо ми хочемо продемонструвати солідарність нашим
колегам, ми хочемо перейти від підтримки, допомоги, до спільних дій, сумісної
роботи з українськими партнерами. Щороку у нас в Німеччині проходять навчання
тисячі українських студентів. Ми надаємо стипендії біженцям з бюджету нашого
університету, ми також організуємо шестимісячні стажування для науковців з
України. І цьому році планується, що 150 науковців пройде такі стажування в
нашому університеті. Я думаю, що якщо під час цієї конференції нам вдасться
встановити безпосередні контакти, ця робота буде посилюватися та розширюватися.
Ми і раніше співпрацювали з Харківським університетом в різних напрямках, а
тепер плануємо робити це більш цілеспрямовано та ефективно. Ми також
сподіваємось налагодити кооперацію між двома університетами в науковій галузі.
Серед наших науковців є неабиякий інтерес до такої співпраці, і це стосується
не тільки таких напрямків як соціологія, історія, політологія України, але й
широкого спектру наукових дисциплін.
Як виявилося,
декілька харківських науковців вже працюють у Вільному університеті Берліну,
деякі з них завдяки онлайн-зв’язку змогли привітати своїх колег та друзів. А
Верена Блехінгер-Толкотт додала, що до минулого року їх університет мав офіс у
Москві, але після агресії росії проти України цей офіс було переведено у
Грузію. Планується, що він буде відповідати також за розвиток
українсько-німецької співпраці, інтеграцію харківських науковців в мережу
наукових центрів світу.
Проректор з
науково-педагогічної роботи Харківського національного університету ім. В.Н.
Каразіна Антон Пантелеймонов нагадав, що саме народження Харківського вишу
відбувалося у тісній співпраці українських та німецьких науковців та освітян,
адже у 1804 році, коли цей науковий центр тільки відкривався, до нього приїхало
три провідних німецькі професори. А пізніше до них доєдналися десятки колег з
Німеччини. Три вихідця з німецької землі досягли у Харківському університеті
вершини своєї кар’єри – були обрані ректорами цього наукового закладу. А один з
всесвітньо відомих німецьких поетів – Гете – був почесним професором
Харківського університету. Окрім того, медичний факультет Вільного університету
Берліну починав свою роботу на базі клініки Рудольфа Вірхова, також почесного
професора харківського вишу. Науковець сказав, звертаючись до учасників
конференції:
– Шановні колеги!
І ті, хто сидить зараз в цій залі, і ті, хто знаходиться на відстані 1800
кілометрів, у Берліні. Практично всі сучасні європейські університети
сповідують концепцію Вільгельма Гумбольдта про поєднання освіти, науки та
культури в діяльності університету. Саме на цьому базується робота як Вільного
університету Берліну, так і Харківського університету. Ми пишаємось тим, що
попри всі умови, які зараз існують в Харкові, саме нашому освітньому закладу
випала честь співорганізації цього мосту, цієї конференції. Звісно, ми
приділяємо багато уваги та зусиль організації міжнародних проектів, співпраці з
науковими установами в різних країнах світу. Саме співпраця з Вільним
університетом Берліну – це один з важливих елементів нашої міжнародної
діяльності.
Проінформував проректор і про сьогоденне життя університету:
– Зараз починається вступна кампанія 2023 року,
ми пропонуємо абітурієнтам більше 200 освітніх програм, впевнений, що ми
знайдемо по цим програмам точки перетину з нашими німецькими колегами.
Сподіваюся, що ці точки перетину знайдуться в багатьох галузях знань, починаючи
від історії, і закінчуючи ядерною фізикою. Я маю запевнити наших іноземних
колег, що всі ці галузі і напрямки наповнені в нашому виші сучасними
науковцями, якісними викладачами та науковими традиціями, які ми підтримуємо
ось вже 218 років з моменту заснування Харківського національного університету.
Науковець
подякував організаторам конференції за довіру до його наукової установи та
побажав усім учасникам відсутності повітряних тривог під час роботи. Адже в
Харкові вони, нажаль, відбуваються майже щоденно, а інколи і по декілька разів
на день.
Мер округу
Штегліц-Целендорф пані Марен Шелленберг (Maren Schellenberg) розповіла про
допомогу, яку її округ надає біженцям з України, зокрема, Харкова, а також
запросила усіх учасників конференції відвідати її округ.
Директор
Департаменту по взаємодії з міжнародними агенціями та фінансовими установами
Ольга Дем'яненко сердечно подякувала німецьким партнерам за допомогу місту та
містянам, яка була надана протягом останніх місяців, а також за допомогу тим
харків’янам, які були змушені виїхати за кордон.
Депутатка
Європарламенту від Німеччини пані Віола фон Крамон (Viola von Cramon) зізналася
в тому, що для неї стало шоком те, що відбулося в місті Харкові:
– Я дуже часто
бувала в місті Харкові, зокрема, в Каразінському університеті. Вперше я
відвідала Харків ще у 2010 році, коли йшла підготовка до Евро-2012, деякі матчі
якого пізніше відбулися саме в цьому місті. І мені боляче бачити, що сталося з
прекрасними будівлями університету, які мають, зокрема, велике історичне
значення. Місто Харків для мене – це креативне, молоде, чудове місто, де є
сильні представники креативної сфери, культурної сфери. Харків сильно
постраждав, багато людей втратили своїх близьких, свої домівки. Ми всі, хто
присутній тут, в Берліні, зацікавлені, щоб підтримати наших харківських друзів
і інституційно, і фінансово.
Депутатка
закликала учасників конференції докласти усіх можливих зусиль для того, щоб підтримка
Харкова була максимально ефективною. Вона розповіла, що депутати Європарламенту
відчувають, що зобов’язані допомагати українцям:
– Ми бачимо
стільки енергії, стільки сили від українських громадян, які потерпають від
війни, але не втрачають ані оптимізму, ані віри у свою Перемогу. І ми впевнені.
що ці стійкі люди достойні миру та нормального європейського життя, відновлення
та покращення своєї країни!
Робота
конференції проводилася в трьох секціях, в кожній з них вдалося зібрати по
декілька десятків найбільш авторитетних фахівців з двох сторін. Перша секція
мала назву «Цивільний захист. Відновлення. Захист навколишнього середовища.
Екологія», в неї зібралися наукові фахівці з декількох дисциплін. Модераторкою
дискусії стала директорка Навчально-наукового інституту екології ХНУ імені
Каразіна Ганна Тітенко. Підводячи
підсумки роботи своєї секції, вона сказала:
– В фокусі обговорення учасників нашої дискусії були пропозиції німецьких вчених, які стосувалися широкого використання сонячних батарей в Україні (і німецька сторона готова надавати таке обладнання), також німецькі виробники висловили готовність надавати будівельні матеріали для відновлення міста Харкова на дуже вигідних умовах. Серед ідей німецьких науковців – мобільні станції підживлення, які можуть вирішити частину енергетичних проблем нашого міста. Багато уваги було приділено питанням енергозбереження. Всі надані колегами з Вільного університету Берліна пропозиції будуть розглянуті нашими вченими, а також представниками владних органів. Каразінські науковці запропонували започаткувати сумісні дослідницькі проекти, освітницькі проекти, наприклад, здійснити оцінки територій природно-заповідного фонду України, обстеження потенційних природоохоронних територій силами вчених двох університетів. Синхронні роботи обох університетів, які ведуться сьогодні в багатьох напрямках – змістовний кластер взаємодії та підґрунтя для спільної роботи. Моменти спільної участі в організації освітнього процесу, залучення провідних лекторів, науковців для підготовки фахових екологів та природничників – це також широке поле можливостей для співпраці. Наприклад, проведення гостьових лекцій. Бажання харківських вчених – розвиток дуальних зв’язків, всі презентації та контакти будуть передані усім учасникам, отже, спільні проекти внутрішнього партнерства можуть виникнути і обов’язково виникнуть між структурними підрозділами наших вишів, які є незалежними в плануванні своєї діяльності. Отже, ми очікуємо не тільки короткострокових результатів, але й довгострокових наслідків сьогоднішнього наукового діалогу.
Друга секція – медична,
вона отримала назву «Безпечний простір». Більшість доповідей стосувалася
надання медичної фізичної та психологічної допомоги. Модераторами зустрічі були
декан медфакультету ХНУ Тетяна Лядова та декан психологічного факультету Надія
Крейдун. Вони кажуть, що під час конференції у її учасників народилася ідея
великого сумісного стоматологічного проекту. Також заплановано розпочати тісну
співпрацю між медичним факультетом харківського вишу та славнозвісною німецькою
клінікою Шаріте.
Третя секція була
присвячена освітньому співробітництву, молодіжним обмінам, культурі, соціальній
роботі та громадянському суспільству. Цю секцію модерувала директорка
Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук. Про результати роботи секції
нам розповіла її активна учасниця, директорка благодійного фонду «Харків з
тобою» Олена Рофе-Бекетова. За її словами, харківські учасникиотримали можливість
озвучити болючі питання, які хвилюють їх у освітній, культурній та соціальній
галузях. Директорка каже: «Крапки перетину двох наукових центрів були знайдені
і в питаннях освіти, і в питаннях культури, є де перетинатися, є можливість
обміну досвідом між Харковом та Берліном, є сподівання на подальшу співпрацю та
взаємодопомогу.
Проректор ХНУ
Антон Пантелеймонов сказав, що результатами конференції він цілком задоволений:
– ХНУ і місто
Харків готові для співпраці з Вільним університетом Берліну, і взагалі між
Німеччиною та Україною – тісні дружні стосунки.Те, що Німеччина підтримує
Україну – дуже важливо. В нас сьогодні одна спільна мета – Перемога і
відновлення нашої держави. З нашої сторони ми на цій конференції сказали все,
що могли. І я впевнений, що ми були почутими нашими партнерами у Берліні.
В ексклюзивному
інтерв’ю нашому сайту Антон Пантелеймонов розповів:
– «Зустріч» Харківського університету та Вільного університету Берліну не є випадковою. Обидва університети – відкриті та готові до міжнародного спілкування, ми маємо багато схожих напрямків та традицій. Пілотний проект взаємодії двох університетів зараз напрацьовується, і ця конференція – крок до цього.
– Багато тем, які
сьогодні розглядаються на конференції, виходять за межі профілю вашого
університету, наприклад, сьогодні розглядалися питання розмінування, але
саперів готують, наприклад, у Національному університеті цивільного захисту,
який теж розташований в Харкові. Тобто ця співпраця з Вільним університетом не
буде для ХНУ ім. Каразіна одноосібною, ви плануєте залучити до неї і інші
харківські наукові та освітні центри?
– Ну, ми
розглядаємо процес розмінування не як дії сапера, який йде по полю з
металошукачем, а як наукову задачу, в рішенні котрої можуть брати участь
декілька наших факультетів. Наприклад, міну можна розпізнати за допомогою
радіофізичних методів, а в нашому університеті є дуже потужний радіофізичний факультет.
Дані, які отримуються за допомогою радіофізичних методів, мають оброблятися
комп’ютерними технологіями, а це вже завдання для наших програмістів. Тобто ми
кожну проблему намагаємось розглядати з наукової точки зору, як можливість
співпраці на міжнародному рівні. Щодо інших харківських вишів – ми безумовно
відкриті до співробітництва з ними, багато робіт щорічно виконується і разом з
Національним технічним університетом «ХПІ», і з Національним університетом
цивільного захисту, іншими науковими центрами. Оскільки мова йде про життєво
важливі для Харкова та України проекти, ми будемо залучати до співпраці усі
можливі наукові та освітянські сили Харкова та всієї України.
– Чого ви
очікуєте від цієї конференції? Як мінімум та як максимум.
– Будь-яка міжнародна співпраця університетів – це інтернаціоналізація науки. Ніколи не існувало науки німецької, британської, української, американської тощо. Наука інтернаціональна. Внесок до розвитку науки робить кожна країна, і чим тісніші її наукові міжнародні зв’язки, тим більший цей внесок. Залучення студентів до освітньої та наукової роботи, організація подвійних дипломів, взаємних стажувань – все це важливий для розвитку кожної науки процес. Це – мінімальні наслідки сьогоднішньої зустрічі. І про це вже ведуться домовленості. А як максимум – це розвиток наших країн, наших суспільств, створення нових ідей для наукового пошуку, і нових досягнень як в науці, так і в пов’язаних з нею галузях. Буде і суто практичний результат для міста Харкова, оскільки багато уваги під час конференції було приділено тому, яка допомога нам потрібна в зв’язку з наслідками війни.
Текст/фото/відео:
Олег Перегон
Видеозапис ZOOM: Ігор Магрілов
Харків – Берлін
